Стаття 50 Конституції України проголошує: “Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля”.  Наукові дані недвозначно підтверджують, що забруднення повітря тютюновим димом є причиною смерті, хвороб та інвалідності. Вторинний тютюновий дим (ВТД) офіційно класифікується як канцероген, тобто речовина, що викликає у людей злоякісні пухлини. Він також викликає серцево-судинні захворювання. З ВТД також пов'язані і інші захворювання як серед дорослих, так і серед дітей: інфекції дихальних шляхів, бронхіт, астма, інфекції середнього вуха, синдром раптової дитячої смерті…
В 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію з боротьби проти тютюну, Стаття 8 якої зобов’язує нашу країну прийняти та здійснювати ефективні заходи, що забезпечують захист від впливу тютюнового диму на робочих місцях усередині приміщень, у громадському транспорті й у закритих та інших громадських місцях.
Виконання положень законодавства України та Рамкової конвенції ВООЗ в Україні є явно незадовільним. Хоча міліція вже склала більше 10 тисяч протоколів за статтею 175-1 КупАП, складається враження, що застосування цієї статті залежить лише від ставлення начальника міліції в конкретному місті: настільки нерівномірно розподіляється кількість протоколів. Позитивним рухом є прийняття відповідних постанов міських рад (Черкаси, Луцьк, Донецьк тощо), в яких розширено список місць, де заборонено куріння, і те, що до контролю виконання постанов залучені різні управління місцевих рад.
З 1 липня 2006 року прискорився процес повного або часткового звільнення від тютюнового диму ресторанів України. Як показує досвід різних країн, звільнення ресторанів від диму може суттєво покращити стан здоров’я як працівників ресторанів, так і відвідувачів. Економічні показники ресторанної галузі в цілому лише зростають.
Тютюновий дим містить більш 4000 компонентів, багато з яких є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними і канцерогенними
Тютюновий дим є дуже різноманітним за складом і містить тисячі хімічних речовин, що потрапляють у повітря в вигляді частинок або газів. Фаза частинок складається зі смоли (яка, у свою чергу, складається з багатьох хімічних речовин), нікотину і бенз(а)пірену. Газова фаза складається з оксиду вуглецю, амонію, діметилнитрозаміну, формальдегіду, ціаністого водню й акролеїну. Деякі з цих речовин мають явно виражені подразні властивості, а біля 60 з них є відомими або можливими канцерогенами (речовинами, що викликають рак).
Смола є найбільш небезпечною з хімічних речовин у сигаретах. Хоч люди в основному палять через вплив нікотину на мозок, вони помирають головним чином через вплив смоли. Коли дим потрапляє до рота у вигляді концентрованого аерозолю, він приносить із собою мільйони частинок на кубічний сантиметр. По мірі охолодження він конденсується й утворює смолу, що осідає в дихальних шляхах легенів. Смола є речовиною, що викликає рак і захворювання легенів. Смола викликає параліч очисного процесу в легенях і ушкоджує альвеолярні мішечки. Вона знижує ефективність імунної системи.
Оксид вуглецю – це безбарвний газ, що присутній у високих концентраціях у сигаретному димі. Його спроможність з'єднуватися з гемоглобіном у 200 разів вища, ніж у кисню, і тому він заміщає кисень. У зв'язку з цим підвищений рівень оксиду вуглецю в палія зменшує спроможність крові переносити кисень, що позначається на функціонуванні всіх тканин організму. Мозок і м'язи (включаючи серцеву) не можуть діяти у свою повну силу без достатнього надходження кисню, і для того, щоб компенсувати зниження надходження кисню тілу, серце і легені змушені працювати з більшим навантаженням, що викликає проблеми з кровообігом. Монооксид вуглецю також ушкоджує стінки артерій і збільшує ризик звуження коронарних судин, що призводить до серцевих нападів.
Ціаністий водень чинить прямий згубний вплив на війки бронхіального дерева (частину природного очисного механізму легенів у людей). Ушкодження цієї системи може призвести до накопичення токсичних агентів у легенях, збільшуючи, таким чином, можливість розвитку хвороби. До інших токсичних агентів тютюнового диму, що прямо впливають на війки в легенях, належать акролеїн, амоній, двооксид азоту і формальдегід.
До радіоактивних компонентів, знайдених у дуже високій концентрації в тютюновому димі, належать полоній-210 і калій-40. Крім цього, присутні такі радіоактивні компоненти як радій-226, радій-228 і торій-228. Чітко встановлено, що радіоактивні компоненти є канцерогенами.
Тільки одна третина населення Землі старше 15 років палить
За оцінками ВООЗ, у світі нараховується 1,1 мільярда паліїв. У світовому масштабі це складає 47% чоловіків і 12% жінок. Найбільша поширеність паління серед чоловіків спостерігається в Південній Кореї (68%), а серед жінок – у Данії (37%). Відповідні цифри для жінок і чоловіків у цих двох країнах складають 7% і 37%. Таким чином, у будь-якій країні палії складають меншість навіть серед дорослого населення.
Переважна більшість паліїв живе в країнах, що розвиваються. Відповідно до наявних даних, палить 48% чоловіків і 7% жінок. У розвинутих країнах відповідні цифри складають 42% для чоловіків і 24% для жінок. У такій країні, як Швеція, палить тільки 18% чоловіків і 21% жінок. У країнах із розвинутою ринковою економікою поширеність паління серед чоловіків складає в середньому 37%, у порівнянні з 60% у колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи. Кількість сигарет, що випалюються одним палієм в день, вище в розвинутих країнах (22), ніж у тих, що розвиваються (14). Серед розвинутих країн найбільше щоденне споживання одним палієм – 24 сигарети в день – відзначається в країнах із розвинутою ринковою економікою, тоді як у колишніх соціалістичних країнах Європи відповідна цифра складає в середньому 18. Проте, по мірі того, як вік палючої частини населення в країнах, що розвиваються, разом із їхньою толерантністю до нікотину буде зростати, щоденне споживання там також, мабуть, зросте. Зростання доходів, очевидно, прискорить цю тенденцію.
Протягом останніх двох десятиріч у розподілі епідемії тютюну відбувся значний зсув. Зниження споживання тютюну в розвинутих країнах було урівноважено зростанням споживання його в країнах, що розвиваються. Помітний успіх у контролі над тютюном у деяких країнах був зведений нанівець збільшенням споживання тютюну в інших. У світовому масштабі не спостерігається явного прогресу в зниженні споживання тютюну. Середньосвітове споживання залишається на постійному рівні приблизно: 1650 сигарет на людину в рік із початку 1980-х років.
Куріння щороку вбиває 110 тисяч українців
Кинути палити і заробити 1100 гривень за рік. Саме стільки можна заощадити на курінні. Сума не велика, але користі для здоров’я значно більше. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, куріння – серед головних причин смерті. Від хвороб, спричинених цією шкідливою звичкою, щороку в світі помирає майже 5 млн. людей. В Україні майже половина населення – курці, тютюн щороку вбиває 110 тисяч українців.
Українці можуть стати найбільш прокуреною нацією Європи. Вже зараз без цигарки не уявляють життя понад половина чоловіків і кожна 5-та жінка. За статистикою, Україна за курінням серед чоловіків посідає перше місце в Європі, серед населення взагалі – друге після Греції. Таке сумне лідерство. Минулорічні дані соцопитування показали, що поширеність куріння серед українських чоловіків сягає 66,8%, серед жінок – 19,9%. За останній рік курців в Україні стало на 500 тис. більше.
Цигарка для багатьох українців така ж звична річ, як їжа, вода чи зубна паста. Люди теоретично знають про її шкідливість, але це їх не спиняє. Тим часом, випалюючи лише одну пачку цигарок, курець отримує дозу радіації, що в 7 разів перевищує припустиму норму.
Кожні 10 секунд ще одна людина в світі вмирає завдяки споживанню тютюну
У даний час тютюн щорічно вбиває біля чотирьох мільйонів чоловік у всьому світі, але ця цифра зросте до 10 мільйонів через двадцять-тридцять років, якщо нинішні тенденції паління збережуться.
При зберіганні теперішніх тенденцій, близько 500 мільйонів із тих людей, що живуть зараз, – приблизно 9% населення світу – будуть зрештою вбиті тютюном. Починаючи з 1950 року, тютюн вбив 62 мільйони чоловік, тобто більше, ніж загинуло в другій світовій війні. В даний час тютюнова пандемія найбільш гостра в Центральній і Східній Європі, а також у Західному Тихоокеанському Регіоні. Відповідно до оцінок ВООЗ, у 1995 році в Центральній і Східній Європі відбудеться 700 000 смертей, зумовлених тютюном – приблизно четверта частина таких смертей у світі. Більш того, на відміну від країн Західної Європи і Північної Америки, де лише половина або менше таких смертей відбуваються з людьми молодше 70 років, у Центральній і Східній Європі від 60 до 80 % таких смертей відбувається з людьми середнього віку. І ситуація не поліпшується, а погіршується. Тенденції і прогнози споживання тютюну на одного дорослого показують, що споживання в цих країнах є одним з найвищих у світі, у деяких випадках приблизно вдвічі вище середньосвітового, і усе ще продовжує зростати.
Тютюн викликає 6% усіх смертей у світі і приблизно 3% глобального тягаря хвороб, відповідно до вимірів за таким показником, як DALY (disability adjusted life years – роки непрацездатності, перелічені на роки втраченого життя), що бере до уваги як захворюваність, так і смертність. Більш того, кількість смертей від тютюну продовжує зростати. До 2020 року при зберіганні теперішніх тенденцій тютюн викличе 12% смертей у світі. У країнах Центральної і Східної Європи тютюн викликає біля 13% DALY. Тютюн також є зростаючою причиною DALY. Приблизно через 10 років очікується, що зумовлені ВІЧ-інфекцією DALY почнуть знижуватися, але тютюнові будуть продовжувати зростати. Вся ця інформація змусила комітет експертів ВООЗ прийти до висновку:
тютюн швидко стає більшою причиною смерті і захворюваності, ніж будь-яке окреме захворювання.
Ксенія Тюрикова
|
