Даний матеріал прокоментувала заступник директора Інституту соціальної та політичної психології Націоанальної академії педагогічних наук України - Любов Найдьонова.
У себе на Фейсбуці вона написала:
"Колеги! Я повністю згідна, здоров'я дітей - величезний виклик системі освіти. І якщо тілесний компонент (фізичне здоров'я) ми ще якось моніторимо (хоча б через усвідомлення насідків - діагнози в медичних картках), то соцільне і психологічне часто залишаються на такому задньому фоні, що і не видно. Я хочу наголосити, що дуже часто єдиним підходом для збереження здоров'я бачиться зменшення навантаження. На рівні деіндивідуалізованого підходу до маси учнів - це здається єдиним шляхом. А насправді потрібно гармонійне навантаження, відповідне індивідуальному стану здоров'я дитини. Тому що зниження навантаження системно веде до зниження здоров'я. Перенавантаження теж веде до підриву ресурсів організму. Але дозоване короткочасове навіть сильне навантаження тренує. Людина вся - це ритм навантаження - відпочинок. Ми не вчимо дитину відчувати себе, свій організм, який насправді - самоорганізована система і дає нам сигнали. Ми не вчимо відчувати задоволення від втоми - коли справу зроблено. Зламано традицію відпочинку, який гармонізує зняття навантаження. От народні танці для прикладу - всі рухи - знімають навантаження м'язів, що втомилися від фізичної праці. А психологічне здоров'я потребує розмаїття емоцій, включення, напруження, радості, суму, долання негараздів. Позитивні емоції лікують фізичне тіло. Соціальна активність дає позитивні емоції. Я впевнена, що проблема здоров'я не в навантаженні, а в деіндивідуалізації, пригніченні спонтанності, втраті діалогу з організмом."