Розробка плану забезпечення безпеки води на місцевому рівні є складовою частиною мережевого проекту «Забезпечення рівного права на воду і санітарію», який виконує на національному рівні ВЕГО «МАМА-86» за підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку - Sida, а на рівні Запорізького регіону - МЕГО «Мама-86-Запоріжжя».

Цільовим районом запорізького проекту є мікрорайони, що охоплюють вулиці Військбуд, Авраменко, Микояна. Насамперед це будівлі Запорізького навчально-виховного комплексу №19 та житлові будинки «Військового містечка» та мікрорайону «Третій Шевченківський». Тому згідно наказу по ЗНВК №19  «Про участь у пілотному проекті з покращення доступу до безпечної питної води та санітарії в ЗНВК №19» 16 жовтня у приміщенні ЗНВК №19 відбулося перше засідання-тренінг робочої групи місцевих експертів, в ході якого розпочата робота зі складання детального плану дій, направленого на експертизу стану водопровідної та каналізаційної системи навчального закладу, виявлення ризиків для здоров’я дітей та працівників школи, пов’язаних з водою, та розгляд першочергових мір з покращення доступу до послуг водопостачання та водовідведення.

Андрій Єлькін, регіональний координатор мережевого проекту «Забезпечення рівного права на воду і санітарію», директор МЕГО «Мама-86-Запоріжжя», розповів про Міжнародні і національні практики з забезпечення справедливого доступу до послуг водопостачання та водовідведення. Він підкреслив, що місцеві ПЗБВ здійснюються в контексті Протоколу про воду і здоров’я та впроваджуються в країнах Європейського союзу з метою забезпечення справедливого доступу до послуг водопостачання та водовідведення для громад. Він ознайомив учасників тренінгу з публікаціями ВЕГО «МАМА-86» на підтримку ПЗБВ в Україні.
 
Анна Тандура, голова експертної робочої групи зі складання плану забезпечення безпеки води на місцевому рівні, директор Запорізького НВК №19, охарактеризувала рівні доступу до якісної питної води та санітарії в навчальному закладі. Вона звернула увагу місцевих експертів на стан водопровідної та каналізаційної системи будівель ЗНВК №19 (Військбуд, 13, Авраменко, 11, Микояна 6-А), які підлягають експертній оцінці.

Андрій Єлькін ознайомив членів робочої групи з результатами громадського моніторингу якості питної води «на крані» у цільових точках. За його словами, комплексні дослідження питної води проводилися лабораторією при ОблСЕС вже тричі. Вже виявлені ризики для здоров’я цільової громади, а саме перевищення за перманганатною окиснюваністю та залізом у порівнянні з нормативами. Він ознайомив присутніх з протоколами лабораторних досліджень та з коментарями експертів. Зокрема, відбувся перегляд відео-коментаря національного експерта Тетяни Стрикаленко, професора, доктора медичних наук, щодо ризиків для здоров’я води з показниками ЗНВК №19.

 
Анна Тандура представила робочу групу місцевих експертів по розробці Плану забезпечення безпеки води для Запорізького НВК №19, графік робочих засідань та графік надання продуктів. До робочої групи увійшли лікар загальної гігієни санітарно-гігієнічного відділу Запорізького міського управління Держсанепідслужби в Запорізької області, представник шефської організації – підприємства «МоторСІЧ», медичні працівники школи, заступники директора з технічних питань (завгоспи) – всього 15 осіб.

 
Андрій Єлькін презентував види робіт, технічні завдання, строки виконання робіт, ресурсні можливості, процедурні особливості, обов’язки місцевих експертів. Він підкреслив, що головний продукт – узагальнюючий збірник матеріалів з назвою «План забезпечення безпеки води і санітарії в Запорізькому НВК №19» - має бути підготовлений до затвердження у листопаді 2015 року. Якщо цей продукт буде відповідати вимогам проекту «ЗРПВС», розпочнеться етап реалізації Плану.

 
Отже згідно проекту «ЗРПВС» в Запоріжжі розпочата робота зі складання ПЗБВ на місцевому рівні, що, на думку регіональних координаторів, стане позитивним прикладом для впровадження подібних практик в інших закладах міста.
 
Нагадуємо, що підхід щодо розробки та реалізації «ПЗБВ» рекомендується Всесвітньою організацією охорони здоров’я (Посібник з забезпечення якості питної води – 2011) та є самим достовірним засобом, що дозволяє безперебійно забезпечувати споживачів безпечною питною водою незалежно від масштабів системи водопостачання або рівня розвитку в даному соціальному середовищі.
 
Також нагадуємо, що мультисекторальний підхід в Україні та залучення міжнародних експертів дозволили підвищити обізнаність фахівців, що опікуються проблемами якості і безпечності питної води. Це сприяло обміну досвідом із колегами щодо підходів у оцінці та управлінню ризиками щодо питної води.
ВООЗ рекомендує цілісний підхід щодо використання оцінки та управління ризиками забезпечення безпечної води «від джерела до крана». Цей підхід називається Планом безпеки води.
 
Українськими завданнями у межах Протоколу про воду і здоров’я є, серед національних цільових показників протоколу - покращення безпечності питної води за мікробіологічними показниками та хімічним складом;  зниження рівня захворюваності населення хворобами, пов’язаними із вживанням недоброякісної питної води. Мова йде про холеру, бацилярну дизентерію (шигельоз), гостру кишкову інфекцію (викликану ентерогеморрагічною кишковою паличкою), вірусний гепатит А, черевний тиф, водно-нітратну метгемоглобінемію, - повідомляє Урядовий портал http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=248409288 .
 
До цілей протоколу входить забезпечення необхідним новітнім обладнанням лабораторій для перевірки безпечності та якості питної води. Адже станом на 2015 рік таких лише 20%.
 
Після виконання цілей протоколу має збільшитись кількість дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, що мають доступ до якісної питної води. Рівень забезпечення населення централізованими системами водовідведення згідно протоколу у 2015 році у містах та селищах  становить 80%, у селах  - 20 %, на 2020 рік заплановано відповідно 100% і 50%.
 
Зменшення трубопроводів водовідведення та водопостачання, що перебувають в аварійному стані також охоплене протоколом. Відображене питання регулювання обсягу скиду стічних, шахтно-кар’єрних та колекторно-дренажних вод без очистки і недостатньо очищених та підвищення у рази ефективності роботи очисних споруд.
 
Основні причини незадовільної якості питної води В Україні - це зношеність інженерних мереж до 30-70%, застарілі технології підготовки питної води, забруднення поверхневих та підземних джерел водопостачання неочищеними господарсько-побутовими та стічними водами, нітратне забруднення ґрунтових вод внаслідок ненормованого використання в колективних господарствах та у приватному секторі мінеральними добривами.

ДЖЕРЕЛО