Головна » 2007»Грудень»7 » Іспити систем захоплення і збереження двоокису вуглецю продовжуються
21:13
Іспити систем захоплення і збереження двоокису вуглецю продовжуються
Технології повинні відіграти ключову роль у скороченні викидів парникових газів по усім світі
Після 10 років досліджень в галузі технології і процесів захоплення і підземного збереження парникового газу двоокису вуглецю (CO2) Міністерство енергетики США разом з Агентством з охороні навколишнього середовища розгортає перші в країні великомасштабні демонстраційні проекти.
У рамках трьох проектів у Сполучених Штатах і Канаді має бути проведено великі іспити зі збереження не менш 1 мільйона тонн CO2 у глибоких солоних водоносних шарах – пористих формаціях гірських порід, що знаходяться глибоко під землею, пори яких містять солону воду і можуть бути заповнені CO2.
11 жовтня Міністерство енергетики США оголосило, що воно планує протягом 10 років вкласти в ці проекти 197 млн. доларів, якщо Конгрес затвердить це фінансування, а партнери по реалізації проектів внесуть 121 млн. доларів, про що було оголошено 9 жовтня. Агентство з охорони навколишнього середовища оголосило 9 жовтня про плани з розробки правил геологічного збереження CO2. Цей процес у Сполучених Штатах ще не регулюється.
"Агентство розраховує на наш досвід в галузі досліджень і розробок, а ми розраховуємо на їхній досвід в галузі регулювання, – повідомив ЮСИНФО Роберт Кейн, технічний радник з використання вуглецю в Управлінні викопних енергоносіїв при Міністерстві енергетики США. – Коли одне засновано на іншому, це має дуже великий сенс".
У проектах візьмуть участь 27 штатів і канадські провінції Альберта, Саскачеван і Манітоба. Вони продемонструють весь процес нагнітання CO2 у великих обсягах для визначення здатності різних геологічних структур до постійного збереження CO2.
"На наш погляд, настав час приступити до створення системи регулювання технології вуглецевого секвестру в промислових масштабах", – повідомив ЮСІНФО помічник заступника адміністратора Агентства з охорони навколишнього середовища Джейсон Бернетт.
"У цей час секвестрові в Сполучених Штатах піддаються близько 35 мільйонів тонн CO2, – додав Бернетт, – в основному, для посилення нефтовіддачі. За деякими оцінками, до 2010 року ця цифра зросте в 400 разів". СКОРОЧЕННЯ ВИКИДІВ Двоокис вуглецю – один з парникових газів, надлишок яких в атмосфері призводить до потеплення на планеті та глобальним змінам клімату. В усьому світі починаються численні спроби скоротити викиди парникових газів, але все більш широке поширення одержує один з цих методів – захоплення і збереження двоокису вуглецю, або вуглецевий секвестр. При захопленні CO2 двоокис вуглецю витягається з газоподібних викидів, що піднімаються з електростанцій, які працюють на викопному паливі, нафтопереробних заводах, підприємствах з виробництва добрив та з інших промислових об'єктів.
При збереженні CO2 захоплений двоокис вуглецю, поряд з іншими методами, можна нагнітати в геологічні формації, подібні піщаникам або вапняковим солоним водоносним обріям, старим нафтовим і газовим родовищам і вугільним шарам, з яких уже неможливо вести видобуток. Кінцевим результатом є скорочення загальної надлишкової кількості CO2 в атмосфері.
CO2 буде залишатися під землею протягом геологічних періодів – сторіч або довше, але геологи усе ще вивчають, що буде відбуватися з газом в умовах підземного збереження.
У Сполучених Штатах і по усім світі інженери вже близько 70 років витягають CO2 із промислових об’єктів і протягом приблизно 30 років нагнітають його під землю для посилення нефтовіддачі.
Нагнітання CO2 у ґрунт на нафтовому родовищі підвищує в'язкість нафти, збільшує її обсяг і змінює "змочуваність", або липкість. Усе це дозволяє нафтовикам добувати з-під землі більше нафти.
Однак роботи в галузі секвестру CO2, коли сполучаться захоплення і збереження двоокису вуглецю шляхом нагнітання антропогенних (породженою людською діяльністю) потоків CO2 під землю, проводяться лише з 1997 року. РОЗШИРЕННЯ СЕКВЕСТРУ
Проекти із захоплення і збереження CO2 у промислових масштабах здійснюються у світі з 1996 року – на західному газовому родовищі Слейпнера в Північному морі (1996), проект із затоплення CO2 в Уейберні на півдні канадської провінції Саскачеван (1997) і на газовому родовищі Ін-Сала в алжирській пустелі (2004). За словами Кейна, Сполучені Штати отримали уроки з цих міжнародних проектів. "Ми виділяли невеликі суми, – додав він, – тому могли брати участь у моніторингу на родовищі Слейпнера, в Уейберні й Ін-Сала, і училися на практичному досвіді".
Міністерство енергетики США здійснює невеликі науково-технічні проекти в галузі секвестру CO2 з 1997 року, але три проекти, про які було оголошено 9 жовтня, являють собою перші в США великомасштабні іспити в польових умовах. Усі вони здійснюються в рамках Регіонального партнерства з вуглецевого секвестру, що працює з метою визначення кращих технологій, потреб у регулюванні й інфраструктурі для захоплення і збереження CO2 у різних регіонах США і Канади.
Агентство з охорони навколишнього середовища проводить з Міністерством енергетики США роботу з оцінки потенційного впливу захоплення і збереження CO2 на здоров'я людей, технікові безпеки і навколишнє середовище. Улітку 2008 року агентство планує видати свої правила після вивчення зауважень інших федеральних відомств, промислових підприємств і громадськості.
