Субота, 18.11.2017, 16:23
Ви увійшли як Гость | Група "Гости"Вітаю Вас Гость | RSS

       Запорізька міська екологічна громадська організація

                             



Головна » 2007 » Грудень » 10 » ПРИРОДООХОРОННА ДОКТРИНА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
21:25
ПРИРОДООХОРОННА ДОКТРИНА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Додаток
до рішення обласної ради
29.11.2007 №24

ПРИРОДООХОРОННА ДОКТРИНА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Стійкий розвиток Запорізької області, якість життя й здоров'я населення можуть бути забезпечені тільки при підтримці відповідної якості навколишнього середовища.
Природа й економічний ріст регіону, а також природа та поліпшення рівня життя жителів області, не повинні бути взаємовиключними альтернативами. Необхідно сполучити економічний ріст і добробут із дбайливим відношенням до природи, використанням її ресурсів.
Охорона природи та поліпшення навколишнього середовища є пріоритетними напрямками діяльності органів державної влади Запорізької області. Формування й реалізація стратегії соціально-економічного розвитку області та її екологічна політика повинні бути взаємопов'язані, оскільки здоров'я, соціальне й екологічне благополуччя населення нерозривно поєднані.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ОБЛАСТІ
В Запорізькій області здійснюється природоохоронна діяльність, заснована на наступних основних принципах:
- стійкий розвиток регіону, що передбачає рівну увагу до економічної, соціальної й екологічної складової та визнання неможливості розвитку області при деградації навколишнього природного середовища;
- участь всіх органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, ділових кіл і громадських організацій у підготовці, обговоренні, прийнятті й реалізації рішень в сфері охорони навколишнього середовища й раціонального використання природних ресурсів;
- облік і запобігання негативних екологічних наслідків у результаті господарської діяльності, відмова від господарських і інших проектів, пов'язаних із впливом на навколишнє природне середовище, якщо їхні наслідки непередбачені або створюють неприйнятний рівень ризику для здоров’я населення;
- відкритість і доступність екологічної інформації;
- підвищення екологічної культури населення, освітнього рівня й професійних навичок і знань в області екології, укорінення екологічної культури в індивідуальній і суспільній свідомості як вищого пріоритету в ієрархії життєвих цінностей людини;
- підтримка екологічних суспільних рухів і добродійної діяльності, спрямованої на збереження навколишнього природного середовища.

ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Завдяки потужному промисловому потенціалу, який обумовлений наявністю і концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування, область є безперечним лідером за рівнем забруднення повітря.
Розвиток обласного центру та міст обласного значення складався таким чином, що промислові підприємства, чисельні котельні, працюючі на газі, рідкому і твердому паливі, розташовували в безпосередній близькості від житлової забудови.
Одним із основних факторів, що впливає на забруднення атмосферного повітря – викиди від автотранспорту, який обумовлений значним збільшенням автомобільного парку.
У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області з охорони атмосферного повітря повинна бути спрямована на скорочення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел.
Основними напрямками діяльності по охороні атмосферного повітря від стаціонарних джерел забруднення мають бути:
 технічне переозброєння підприємств;
 зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу від промислових об'єктів за рахунок модернізації технологічного встаткування й оснащення джерел викидів сучасним пилегазоочисним обладнанням;
 мінімізація викидів за рахунок використання промисловими підприємствами якісної сировинної бази, підвищення ефективності використання сировинних та енергетичних ресурсів;
 перепрофілювання або перебазування й ліквідація шкідливих виробництв із житлових територій та реабілітація територій;
 сприяння розробці методів та обладнання очистки викидів газоподібних сполук підприємств металургійної та енергетичної галузей із залученням науково-дослідних установ;
 визначення стаціонарних джерел викидів, які формують неприйнятний рівень ризику для здоров’я населення.
Основними напрямками діяльності по охороні атмосферного повітря від пересувних джерел забруднення мають бути:
 удосконалення транспортно-планувальної структури;
 удосконалення організації дорожнього руху в промислових центрах області;
 розвиток суспільного транспорту;
 забезпечення підприємствами-реалізаторами постачання паливо-мастильних матеріалів, які відповідають сучасним вимогам екологічних норм;
 облік транзитного транспорту, що сприяє забрудненню атмосферного повітря основних транспортних магістралей в житловій забудові;
 розробка транспортних маршрутів в обласному центрі та містах обласного значення з урахуванням фонового забруднення атмосферного повітря.
Основним напрямком діяльності по охороні атмосферного повітря з метою впровадження вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату має бути:
 практичне виконання заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату по Запорізькій області.

ОХОРОНА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Водний фонд Запорізької області складають ріка Дніпро, розташовані на ній Каховське та Дніпровське водосховища, малі та середні річки.
Основним джерелом водопостачання галузей економіки, зрошення та задоволення потреб населення у питній воді є р. Дніпро, важливим джерелом водопостачання населення області якісною питною водою є підземні води.
Екологічною проблемою водних ресурсів в області залишається забруднення природних водних об'єктів неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами житлово-комунального комплексу, промислових підприємств, а також виправних колоній.
Запорізька область знаходиться в зоні недостатнього зволоження, але ж процеси підтоплення набули широкого розповсюдження і суттєво впливають на екологічний стан території та умови життєдіяльності людей. Підвищення рівня ґрунтових вод і, як наслідок, розвиток процесів підтоплення відбувається головним чином за рахунок надмірного техногенного навантаження, а природні фактори лише підсилюють цей вплив.
Практично невивченими є донні відкладення в руслі Дніпра та його водосховищ, а також процеси вторинного забруднення води в результаті вимивання забруднення з накопичених раніше відкладень.
Ступіть впливу антропогенного навантаження на водні об'єкти залежить не тільки від обсягу й хімічного складу забруднюючих речовин, що скидаються, але й від гідрологічних умов і процесів самоочищення.
У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області з охорони та раціонального використання водних ресурсів повинна бути спрямована на скорочення скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, оздоровлення водойм і водотоків області, створення збалансованих стійких водних екосистем, адаптованих до умов регіону, благоустрій прилеглих територій, захисту водних об'єктів від надзвичайних ситуацій.
Основними напрямками діяльності по охороні та раціональному використанню водних об'єктів мають бути:
 поетапне скорочення та припинення скидів забруднюючих речовин від житлово-комунального сектору та промислових
підприємств шляхом реконструкції, удосконалення діючих та впровадження сучасних систем очищення;
 впровадження водозберігаючих технологій на промислових підприємствах, у тому числі оборотних та повторних систем використання води;
 упорядкування водовідведення з територій та очистка зливних зворотних вод;
 впровадження заходів по вивченню донних відкладень, очищення акваторій від сміття й наплавних забруднень;
 проектування і винесення в натуру меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об'єктів;
 створення та забезпечення функціонування системи моніторингу підтоплення населених пунктів;
 здійснення заходів, які забезпечуватимуть запобіганню підтоплення територій і зсувів ґрунту;
 завершення складання паспортів і басейнових "Схем комплексного використання водних і земельних ресурсів малих річок";
 проведення паспортизації середніх річок;
 здійснення заходів щодо зменшення рівня розораності басейнів малих річок;
 проведення інвентаризації поверхневих водозаборів;
 проведення інвентаризації підземних водозаборів;
 ліквідаційний тампонаж безгосподарських свердловин.

ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ
Масштабність ресурсовикористання і енергетично-сировинна спеціалізація економіки регіону призводять до значного утворення і накопичення відходів, що являється одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля.
На сьогодні в області особливо гостро постає проблема поводження з твердими побутовими відходами, наявності несанкціонованих смітників.
Інфільтрація від заборонених відходів на полігонах, пилоутворення в процесі їх розміщення, вітрова та водна ерозії, інші фактори міграції токсичних речовин призводять до забруднення підземних та поверхневих вод, атмосферного повітря, земельних ресурсів.
Актуальним в області залишається питання безпечного поводження з токсичними відходами, і в першу чергу – непридатними хімічними засобами захисту рослин.
У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області по охороні навколишнього середовища від впливу відходів виробництва й споживання повинна бути спрямована на мінімізацію утворення відходів, перетворення їх у вторинні матеріальні й енергетичні ресурси, впровадження сучасних
технологій промислової переробки відходів, запобігання забруднення навколишнього природного середовища.
Основними напрямками діяльності у сфері поводження з промисловими відходами мають бути:
 запобігання та мінімізація утворення відходів шляхом удосконалення діючих та впровадження сучасних технологій і обладнання;
 повернення промислових відходів у виробництво з метою вилучення цінних компонентів;
 використання промислових відходів, як вторинної сировини;
 впровадження сучасних природоохоронних заходів на полігонах промислових відходів.
Основними напрямками діяльності у сфері поводження з побутовими відходами мають бути:
 створення умов для залучення інвестицій у сферу поводження з відходами;
 розвиток та формування системи збирання, заготівлі та переробки відходів, як вторинної сировини;
 впровадження сучасних екологічно чистих технологій переробки відходів, у тому числі, переробки з утриманням енергії;
 впровадження сучасних природоохоронних заходів на полігонах побутових відходів.
Основними напрямками діяльності у сфері поводження з непридатними до використання та забороненими до застосування хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) мають бути:
 організація відповідного безпечного тимчасового зберігання накопичених непридатних ХЗЗР;
 впровадження екологічно безпечних технологій знешкодження непридатних ХЗЗР;
 реабілітація забруднених територій зберігання непридатних ХЗЗР.

ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Природно-кліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів.
Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області.
Внаслідок природних і техногенних впливів відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інше.
Основним джерелом забруднення ґрунтів є промислові викиди в атмосферу, полігонами промислових та побутових відходів, несанкціоновані звалища відходів, заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин.
У зв'язку з вищевикладеними, політика в області охорони ґрунтів повинна базуватися на поєднанні особливостей використання землі як
територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва, забезпеченню раціонального використання та охорони земель.
Основними напрямками діяльності у сфері охорони земель мають бути:
 охорона земель від вітрової та водної ерозії;
 впровадження сучасних технологій меліорації земель;
 впровадження комплексу заходів по запобіганню руйнування берегів Азовського моря, Каховського та Дніпровського водосховищ;
 запобігання забруднення земель промисловими та побутовими відходами та небезпечними хімічними речовинами;
 консервація (заліснення або залуження багаторічними травами) середньо- та сильноеродованих орних земель;
 зменшення показника розораності сільськогосподарських угідь;
 регіональне відокремлення земель гіршої якості, які можуть бути резервом для відведення під об’єкти бізнеса, комерції та інші виробничі потреби;
 використання земель новими агроформуваннями виключно на еколого-економічних засадах згідно проектів землеустрою;
 відновлення робіт по ґрунтовому обстеженню з метою обґрунтування оптимізації галузевих структур сільськогосподарського виробництва, як модель бізнес-планів.

РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ Й ОХОРОНА НАДР
Формування потужного промислового комплексу Запорізької області зумовило розвиток гірничодобувної промисловості.
В ході зростання кількості гірничих підприємств і формування розвиненого гірничодобувного комплексу із значними обсягами вилучення корисних копалин та гірничих порід стали відбуватися негативні зміни стану довкілля.
У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області з раціонального використання й охорони надр спрямована на практичну реалізацію шляхів екологічної реабілітації територій інтенсивного використання надр, встановлення правил і меж економічно раціонального та екологічно безпечного користування надрами.
Основними напрямками діяльності раціонального використання й охорони надр мають бути:
 недопущення втрат корисних копалин при розробці родовищ;
 впровадження сучасних технологій з метою видобутку супутніх корисних копалин;
 рекультивація земель, порушених в процесі розробки родовищ;
 збільшення обсягу використання розкривних порід для рекультивації гірничих виробіток;
 впровадження сучасних технологій для зменшення впливу гірничих робіт на запаси підземних вод, які використовуються для централізованого водопостачання.

ОХОРОНА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ, ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ОБЛАСТІ
Наявна площа та територіальна структура земель області, що підлягають особливій охороні, дають певні підстави для їх віднесення до територіальної системи з певними ознаками екологічної мережі.
Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд Запорізької області включає філію Українського степового природного заповідника, один національний природний парк, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, зоологічний парк, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Видове різноманіття птахів на території області утримується завдяки мігруючим та зимуючим видам з інших географічних регіонів Європи або Азії та місцевих (локальних) видів.
Основною проблемою збереження біорізноманіття є антропогенний фактор. Вирішення проблем збереження видів рослин, можливе лише при регулюванні відносин суспільства з живою природою.
Едифікатором степових цілинних степів є ковила. Найбільші площі регіону складають формації ковили волосистої. Проблемою зменшення формацій цього виду є випас худоби, степові пожежі та антропогенний вплив.
Однією з проблем зникнення та пригнічення водних рослинних угруповань є несталий гідрологічний режим водосховищ р. Дніпра в районах Гідроелектростанції, засолення, забруднення водойм, меліоративні роботи.
Всі ліси області за екологічним та господарським значенням належать до захисних лісів (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції), тобто виконують переважно природоохоронні функції. Ліси області характеризуються відносно невисокою продуктивністю.
Зелені насадження розташовані в межах населених пунктів, особливо промислових регіонів відіграють значну роль в очищенні атмосферного повітря, створюють сприятливий мікроклімат для мешканців міст, виконують естетичні функції. Нові будівництва та велике антропогенне навантаження призводять до зменшення площ насаджень у містах. Багато дерев досягли граничної вікової межі.
Основними напрямками діяльності у сфері охорони та раціонального використання природно-заповідного фонду мають бути:
 підвищення рівня заповідності шляхом створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду та розширенням існуючих;
 винесення меж в натуру з нанесенням на планово-картографічні матеріали;
 проведення інвентаризації природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду області;
 розробка екологічної мережі області;
 відновлення природних ландшафтів, як найбільш доцільному виду використання земель, що вибувають із сільськогосподарського використання.

Основними напрямками діяльності у сфері охорони та раціонального використання тваринного світу, водних живих ресурсів мають бути:
 впровадження комплексних заходів, спрямованих на збереження тварин та поліпшення середовища їх існування;
 здійснення заходів щодо раціонального використання об’єктів тваринного світу;
 створення на території області сучасного рибо- та дичерозплідника;
 впровадження системи моніторингу об’єктів тваринного світу.
Основними напрямками діяльності у сфері охорони та раціонального використання об’єктів рослинного світу мають бути:
 вирішення проблем охорони рідкісних рослин шляхом створення на територіях їх розповсюдження об'єктів природно-заповідного фонду;
 проведення заходів з інвентаризації Червонокнижних видів рослин.
Основними напрямками діяльності у сфері охорони та раціонального використання лісів мають бути:
 створення нових лісових насаджень на еродованих землях;
 створення нових полезахисних лісових смуг;
 проведення заходів з збільшення рівня лісистості області;
 розробка механізму надання у користування захисних насаджень та полезахисних лісових смуг.
Основні напрямки щодо збереження зелених насаджень населених пунктів:
 проведення заходів з інвентаризації зелених насаджень міст;
 здійснення заходів з заміни існуючих зелених насаджень, що досягли вікової межі новими більш пристосованими для умов промислових міст;
 збільшення площі зелених насаджень шляхом створення парків, скверів.

ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ПОЛІТИКИ
Економічні інструменти політики мають на меті підвищувати вартість екологічно шкідливої діяльності, і в той же час стимулювати і заохочувати таку поведінку підприємств-забруднювачів, що сприяє захисту довкілля. Такими економічними інструментами є збори за забруднення довкілля та платежі за використання природних ресурсів, а також фінансова підтримка з бюджету природоохоронних інвестицій підприємств-забруднювачів, направлених на зменшення, ліквідацію та попередження забруднення.
В сучасних умовах складного економічного стану більшості підприємств області для вирішення нагальних екологічних проблем необхідне залучення всіх можливих джерел фінансування на виконання пріоритетних природоохоронних заходів, а також забезпечення ефективного управління природоохоронними витратами за рахунок бюджетних коштів з урахуванням принципу "забруднювач платить", який є основним принципом екологічної політики.
Запровадження на місцевому рівні ефективного управління природоохоронними витратами дозволить більш ефективно залучати державні бюджетні ресурси та фінансові ресурси з іноземних джерел.
Тому основними напрямками діяльності по удосконаленню управління природоохоронними витратами з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища мають бути:
 Визначення для техногенно навантаженої області пріоритетних цілей в сфері охорони навколишнього природного середовища, які мають бути конкретними, вимірюваними, реалістичними та обмеженими певними термінами, розробка та затвердження фінансової стратегії для фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища;
 Врахування природоохоронних ефектів при оцінці та відборі проектів, які мають давати найбільший екологічний ефект при найменших затратах шляхом розробки та використання індикаторів природоохоронних ефектів і критеріїв відбору проектів;
 Забезпечення відстеження природоохоронних ефектів на протязі усього циклу проекту та після його виконання;
 Для залучення додаткових фінансових коштів з приватних та іноземних капіталів встановлення вимоги сумісного фінансування з інших джерел та отримання достатніх гарантій повного фінансування проекту на підставі повного фінансового плану;
 Впровадження єдиної стандартної форми запиту на фінансування з фондів охорони навколишнього природного середовища обласного та державного рівнів;
 Впровадження процедур програмного та проектного циклів для фінансування з обласного фонду ОНПС.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ НАСЕЛЕННЯ
Екологічна культура - невід'ємна частина загальнолюдської й національної культури, що включає систему соціальних відносин, матеріальних цінностей, норм і способів взаємодії суспільства з навколишнім середовищем, формується в суспільній свідомості і поведінки людей протягом життя й діяльності поколінь екологічною освітою, що сприяє здоровому способу життя, духовному розвитку суспільства, стійкому соціально-економічному розвитку, екологічній безпеці суспільства й людини.
Політика формування екологічної культури повинна бути спрямована на формування у населення області активної суспільної позиції, як у справі відстоювання своїх законних прав на сприятливе навколишнє природне середовище, так і в справі практичної участі в заходах щодо формування такого сприятливого середовища, запобігання й недопущення екологічних правопорушень.
Основними напрямками діяльності по формуванню екологічної культури населення області мають бути:
 включення питань формування екологічної культури, екологічної освіти в регіональні й місцеві програми розвитку територій;
 удосконалювання системи екологічної освіти;
 розвиток еколого-просвітительської діяльності на базі природних територій з режимом особливої охорони;
 проведення масових екологічних заходів, спрямованих на звернення уваги жителів області до питань охорони навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки життєдіяльності й здоров'я людей;
 створення спеціальних програм на каналах телебачення й радіо, висвітлення актуальних проблем охорони навколишнього середовища в засобах масової інформації;
 збільшення обсягу видавничої спеціалізованої літератури, журналів, газет, буклетів, рекламної продукції по екологічній проблематиці, її поширення серед населення області;
 залучення громадських організацій і об'єднань до рішення актуальних екологічних проблем області;
 створення й підтримка веб-сайтів з питань охорони навколишнього природного середовища.

Голова ради О.С. Нефьодов

Проект підготовлений постійною
комісією обласної ради з питань
екології та природокористування
Голова комісії О.М. Сквірський



(Прийнята на сесії Запорізької обласної ради 29 листопада 2007 року)



Категорія: Еко-дайджест | Переглядів: 10200 | Додав: em
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Меню сайту
Форма входу

Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0