Субота, 18.11.2017, 16:28
Ви увійшли як Гость | Група "Гости"Вітаю Вас Гость | RSS

       Запорізька міська екологічна громадська організація

                             



Оголошення

Головна » Дошка оголошень » Проект ВБ

Глосарій проекту
Информация | 09.10.2007, 18:29
Аналіз невизначеностей – детальне дослідження систематичних і випадкових помилок вимірювань або оцінок в концепції ризику.

Аналіз ризику – аналітичний процес отримання інформації, яка є необхідною для попередження негативних наслідків для здоров’я і життя людини. Цей процес має три складові: оцінка ризику, управління ризиком і розповсюдження інформації про ризик.

Безпека – відсутність шкідливого впливу на здоров’я населення від викидів чи скидів промислових підприємств. На практиці визначається припустимим рівнем ризику.

Доза – кількісна міра дії шкідливого чинника.

Експозиція – контакт організму зі шкідливим для здоров’я хімічним агентом; кількість агента, присутня на обмінних оболонках тіла (наприклад, на шкірі, в легенях, шлунково-кишковому тракті), яка доступна для абсорбції; часовий інтеграл концентрації токсиканта, що знаходиться в безпосередній близькості від вхідних шляхів організму (легені, шлунково-кишковий тракт, шкіра).

Залежність «доза-відповідь» – кореляція між рівнем експозиції (дозою) та долею експонованої популяції, у якої розвинувся специфічний ефект.

Залежність «доза-ефект» – зв’язок між дозою та ступенем прояву ефекту в експонованій популяції.

Ідентифікація небезпеки – процедура оцінки ризику, що передбачає виявлення всіх потенційно небезпечних чинників, оцінку вагомості доказів їхьої здатності викликати певні шкідливі ефекти у людини за передбачуваних умов дії, відбір пріоритетних чинників, що підлягають поглибленому дослідженню в процесі оцінки ризику.

Індекс небезпеки – сума коефіцієнтів небезпеки для речовин з однорідним механізмом дії або сума коефіцієнтів небезпеки для різних шляхів надходження хімічної речовини.

Індивідуальний ризик – оцінка ймовірності розвитку несприятливих ефектів у експонованого індивіда, наприклад, ризик розвитку раку у одного індивіда із 1000 осіб, які зазнають впливу (ризик 1 на 1000 або 10-3).

Індивідуальний канцерогенний ризик – оцінка ймовірності розвитку раку у експонованого індивідууму в результаті дії потенційного канцерогену протягом всього життя (середня тривалість життя становить 70 років).

Канцероген – хімічний, фізичний або біологічний агент, здатний викликати розвиток раку.

Канцерогенний ефект – виникнення злоякісних новоутворень в результаті дії шкідливих чинників навколишнього середовища.

Канцерогенний ризик – зростання вірогідності розвитку раку в індивідуума протягом всього його життя як результат дії потенційного канцерогену.

Коефіцієнти небезпеки (HQ) – співвідношення між дозою (концентрацією) хімічної речовини та її безпечним (референтним) рівнем дії.

Моніторинг ризику – компонент управління ризиком, який передбачає перевірку досягнення мети зменшення ризику.

Небезпечний чинник – джерело ризику; сукупність шкідливих властивостей речовини, будь-якого чинника, який здатен викликати небажані наслідки для здоров’я людини.

Невизначеність – неповна інформація чи недосконалі знання щодо справжнього або майбутнього стану певної системи. Також компонент ризику, який є наслідком неповного розуміння ступеня небезпеки або її просторового чи часового прояву.

Негативний ефект – зміни в морфології, фізіології, зростанні, розвитку або тривалості життя організму, що виявляються в погіршенні функціональної здатності або здатності компенсувати додатковий стрес, або в збільшенні чутливості до шкідливих ефектів дії інших чинників навколишнього середовища; біохімічні зміни, функціональні порушення або патологічне пошкодження, які ізольовано або в комбінації несприятливо впливають на діяльність цілого організму або знижують здатність організму реагувати на додаткові зміни навколишнього середовища.

Одиничний канцерогенний ризик (одиничний чинник ризику, питомий ризик, одиниця ризику) – результат застосування лінійної моделі для визначення верхньої довірчої межі ризику розвитку раку протягом всього життя на одиницю дози, оціненої як результат дії хімічного агента в концентрації 1 мг/л у воді або 1 мг/м3 в повітрі. Зазвичай розраховується виходячи з величини нахилу прямої канцерогенного потенціалу для інгаляційної і пероральної дії.

Оцінка експозиції - один з етапів оцінки ризику, який включає визначення і оцінку (якісну та кількісну) рівнів, тривалості, частоти і шляхів дії досліджуваних речовин на оцінювані групи населення.

Оцінка залежності «доза–відповідь» - один з чотирьох основних компонентів процедури оцінки ризику – процес характеристики зв’язку між дозою введеного або отриманого хімічного агента і числом випадків шкідливого для здоров’я ефекту в експонованій популяції.

Оцінка ризику для здоров’я – процес встановлення ймовірності розвитку і ступеня прояву несприятливих ефектів на основі наукового аналізу токсичних властивостей хімічної речовини і умов її дії на людину. Складається з чотирьох основних етапів: ідентифікації небезпеки, оцінки залежності «доза-відповідь», оцінки експозиції (дії) і характеристики ризику.

Порівняльна характеристика ризику - початковий етап управління ризиком, в якому формулюється ідея щодо характеру прояву і прийнятності ризику; порівняння розрахованих ризиків або порушень стану здоров’я внаслідок дії чинників навколишнього природного середовища, з іншими ризиками, іншими агентами або соціальними чинниками. На цій основі приймається рішення щодо “прийнятності ризику”. Порівняльну характеристику ризику слід розглядати не тільки як аналітичний процес, але також як систему методів, що включають постійне вимірювання, співставлення і ранжирування чинників навколишнього середовища.

Порівняння ризиків – процес порівняння і ранжирування різних типів ризику для визначення пріоритетів підчас його регулювання і розподілу фінансових ресурсів.

Референтна доза/концентрація (RfD/RfC) – добова дія хімічної речовини протягом всього життя, яка з врахуванням сучасних даних не призводить до виникнення неприйнятного ризику для здоров’я певних груп ризику.

Ризик для здоров’я – ймовірність розвитку несприятливих ефектів у певного індивідуума чи групи людей підчас дії певної дози або концентрації хімічної речовини в місці проживання чи роботи. В кількісному відношенні ризик характеризується величиною, що лежить в інтервалі [0,1], де 0 - відсутність захворювання, а 1 - обов’язкове захворювання.

Поширення інформації про ризик – процес обміну інформацією та знаннями щодо певних видів ризику між фахівцями, які займаються оцінкою ризику, особами, що управляють ризиком, засобами масової інформації, зацікавленими групами і громадськістю в цілому.

Управління ризиком – процес прийняття рішень, який використовує результати оцінки ризику та включає міркування технічного, наукового, соціального, економічного і політичного характеру для обґрунтування оптимального набору заходів щодо зменшення забруднення навколишнього середовища з метою попередження небезпеки для здоров’я. Об’єднує три основні процедури: порівняльну характеристику ризику, контроль дії та моніторинг ризику.

Середньодобова по життєва доза/концентрація (LADD/LADC) – потенційна добова доза/концентрація, усереднена за весь період життя людини. Період усереднення експозиції для канцерогенів приймається рівним 70 рокам.

Середньодобова доза/концентрація (ADD/ADC) – потенційна добова доза/концентрація, усереднена за період дії хімічної речовини. Період осереднення для хронічних дій: для дорослих – 30 років, для дітей у віці до 6 років – 6 років.

Характеристика ризику – встановлення джерел виникнення та ступеня прояву ризиків при конкретних сценаріях і маршрутах дії чинників, що вивчаються. Четвертий етап процедури оцінки ризику, на якому узагальнюється інформація, яку було отримано на попередніх етапах, з метою її подальшого використання на стадії управління ризиком.

Фактор канцерогенного потенціалу (фактор нахилу SF) – нахил кривої «доза-відповідь» в області низьких доз. Фактори нахилу канцерогенного потенціалу розроблені в експериментальних дослідженнях на тваринах на основі використання лінійної з урахуванням статистичної екстраполяції високих доз, де спостерігаються ефекти в лабораторних умовах, на малі дози, які реально зустрічаються в об’єктах навколишнього середовища, при яких ефект в експерименті не виявляється. Це міра додаткового індивідуального канцерогенного ризику або ступінь збільшення ймовірності розвитку раку при дії канцерогену. Визначається як верхня 95% межа довірчого інтервалу нахилу прямої доза - відповідь в нижній (лінійній) частині кривої. Фактори нахилу розроблені окремо для двох шляхів надходження: інгаляційного і перорального і виражаються в одиницях (мг/кг-день).

Фактори ризику – негативні фактори, що провокують або збільшують ризик розвитку певних захворювань; деякі фактори можуть бути спадковими, але у будь-якому випадку їхній вплив виявляється при певній дії.



Додав: em | Контактна особа: Aslenzak@worldbank.org E
Переглядів: 181 | Розміщено до: 09.11.2008
Меню сайту
Форма входу

Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0